25 листопада у виставковій залі бібліотеки відбулось відкриття унікальної виставки дерев’яних скульптур “Козацькому роду нема переводу” Володимира Лупійчука та його сина Віктора. 11 скульптур привезли з Тернопільщини. Це частина колекції, яка експонується у виставкових залах Національного заповідника “Замки Тернопілля”, що в м. Збаражі. Виставка - спільний творчий проект бібліотеки та ГО “Лікарський клуб імені Степана Руданського”. Ідея виставки належить краєзнавцю Ігорю Байдаку. А втілив її в життя Борис Ткач, нейрохірург Хмельницької обласної лікарні, який два роки вів перемовини із тернополянами щодо організації виставки на малій батьківщині майстра. Адже заслужений майстер народної творчості, лауреат міжнародної премії імені Володимира Винниченка, лауреат премії Фонду Тараса Шевченка Володимир Лупійчук наш земляк, родом з Волочиська.

Володимир Лупійчук був одним з ініціаторів відродження Українського козацтва, головою ради старійшин козацтва України. Йому належить вислів “Козацтво – це та сила, яка зможе об’єднати Україну”. Митець вважав козаків лицарями, борцями, воїнами, носіями найкращих рис нашого народу і різцем по дереву зумів увіковічнити їхній образ. Уже сьогодні історію українського козацтва можна вивчати за скульптурами Лупійчука.

В його творах закладена потужна енергетика. Вони справді ввібрали у себе могутній дух та національну ідею українського козацтва. Це підтвердить кожен відвідувач виставки. Під його чарівним різцем козаки наче оживають: грають на бандурах, танцюють, бенкетують, сумують, прощаються з коханими, верхи на конях летять у бій. Серед десятків творів автора значну частину становлять скульптури, створені за мотивами шевченкових віршів і поем. Крім козаків, Володимир Лупійчук увіковічнив у скульптурах Лесю Українку, Данила Галицького, Устима Кармелюка, Івана Франка, О. Маковея, С.Крушельницьку. Серед його героїв історичні постаті: Гонта і Залізняк, Данило Галицький, Іван Богун, Данило Нечай, Маруся Богуславка, літературні персонажі: Захар Беркут, Лукаш і Мавка, Козак Мамай.

Відвідувачі експозиції мають змогу побачити втілених у дереві героїв Шевченкової «Хустини” - “Випроводжала вдова свого сина, ту єдину дитину”, пережити трагізм «Тарасової ночі” - “Від Лимана до Трубайла трупом поле вкрито”. Твори Володимира Лупійчука «Характерники”, “Думи мої, думи мої”, “Захар Беркут”, “Мавка і Лукаш”, “Кармелюк в лісі” та триптих його сина-Віктора Лупійчука “Гопак” - окраса експозиції. На відкриття виставки завітали шанувальники творчості Володимира Лупійчука, серед яких - голова ГО “Лікарський клуб імені Степана Руданського” Борис Ткач, отаман Хмельницького окремого полку Українського козацтва імені Івана Нечая Сергій Скоробогатий, краєзнавець і письменник Ігор Байдак . Почесним гостем свята став Віктор Лупійчук, учень і послідовник творчих традицій видатного батька, який у своїх спогадах торкнувся цікавих епізодів його життя та творчості. На відкритті прозвучали українські пісні у виконанні студента музичного училища Сергія Гуменного, поета-пісняра Сергія Білецького, барда Ігоря Білого. Демонструвались уривки з документальних фільмів про Володимира Лупійчука, який вже відійшов у вічність. Бажаючі могли придбати книгу-альбом Миколи Моздира “Володимир Лупійчук — співець українського козацтва”.

Роботи майстрів дивують, захоплюють, надихають, вони ніби живі свідки нашої величної історії, на якій виховується нове покоління вільної України.

Побачити на власні очі унікальні дерев’яні скульптури, про які знають і в Україні, і за її межами – уже щастя. Поспішайте доторкнутися до високого народного мистецтва. Виставка діятиме до 11 грудня.