Після Першої світової війни до Чехословаччини, Польщі та інших країн Західної Європи виїхало багато українців. Перебуваючи на чужині, українські емігранти сформували у міжвоєнний період на «новому місці» потужні наукові, освітні та культурні осередки. Українська громадськість в еміграції прагнула зберегти свою національну ідентичність .Центром шевченкознавства тоді стала Варшава, де в Українському науковому інституті під керівництвом видатного шевченкознавця Павла Зайцева розпочали видання шістнадцятитомного повного зібрання творів Тараса Григоровича. Початок Другої світової війни припинив цю корисну працю. Усіх томів так і не вийшло, а біографія, що її написав П.Зайцев, послужила радянській письменниці М. Шагінян фактографічною підставою для біографії поета-пророка. В. Міяковський, В. Дорошенко, Д. Дорошенко, О. Оглобин та інші науковці-наддніпрянці змушені були залишити Європу і перебратися до Північної Америки, де була заснована Українська Вільна Академія Наук, що продовжила кращі традиції не заідеологізованої не комуністичної науки. Вони заснували Інститут шевченкознавства і започаткували періодичний збірник «Шевченко», який мав десять випусків. Збірник виходив у 1950-х рр.. незначним накладом, і сьогодні випуски 1940-1950- х років стали справжнім букіністичним раритетом, не менш рідкісним, ніж видання про Шевченка ХІХ ст. На статті цього збірника від початку 1990-х років часто посилаються сучасні українські дослідники творчості поета. Але самі тексти, що виходили накладом кількохсот примірників, в Україні майже неможливо віднайти. Вони переважно залишилися в США і Канаді в бібліотеках родичів колишніх авторів. Для удоступнення цих текстів альманах «Хроніка – 2000» вирішив надрукувати тексти усіх статей цього збірника і окремих шевченкознавчих праць в одному томі (дві книжки). Крім статей зі збірника «Шевченко», упорядниками подано маловідомі статті з інших неперіодичних видань УВАН української американської діаспори, зокрема статті видатних науковців і культорологів: Є. Маланюка, В. Міяковського, В. Петрова та ін.. Ексклюзивну цінність має ілюстративний матеріал, що також зберігається в архіві УВАН (нещодавно Шевченкові раритети передано в Україну). Так, приміром, раніше не були відомими дослідникам малюнки Г. Честахівського з похорону Т. Шевченка. Це видання стане відкриттям для всіх шанувальників життя і діяльності Тараса Шевченка і тих, хто цікавиться літературою та історією України ХІХ ст. З книгою «Зарубіжне шевченкознавство» наші читачі можуть познайомитись в нашій бібліотеці. А 24 листопада літературний екскурс за матеріалами цього збірника відділ абонементу провів для учнів ліцею № 17.