Для групи читачів- студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії працівники відділу абонементу підготували відеорозповідь про минуле та сьогодення кримськотатарської літератури.

Нема сумніву, що Крим - це земля України, а кримськотатарський народ – складова частина української нації, яка має корінне кримське походження. І той величезний пласт поезії та прозової кримськотатарської літератури, який описує та оспівує цей куточок української землі, ще залишається практично невідомим.

Кримськотатарська література починає свою історію з часів Золотої орди, набуває розквіту у період Кримського ханства і відроджується в кінці ХIХ ст. В період розквіту Кримського ханстваце була палацова література, відома як «література дивана», тобто світська література. Вона представлена передовсім поезією. Серед відомих поетів: Абдул –Меджид Ефенді, Усеїн Кефевій, Менглі I Герай, Бора Гази, Раммель Ходжа, Ашик Умер, Ашик Ариф та ін.В ХV-ХVII ст.. складалися антології з творів кримських поетів.

Після завоювання Криму Росією літературне життя тут зупинилося, оскільки кримські хани були головними меценатами поезії.

Ключовою постаттю кінця ХIХ- початку ХХ ст.. був Ісмаїл Гаспринський, який заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. Гаспринський видавав газету «Терджиман», у якій з’явилися твори нових кримськотатарських літераторів.

Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу. Сучасні кримськотатарські поети: Шакір Селім, Юнус Кандим, Певат Зети, Сейран Сулейман; прозаїки - Ервін Умеров, Таїр Халілов, Гульнара Усеїнова, Шевкет Рамазанов, Лейля Алядінова, Юсуф Болат, Рустем Муедин, Аміль Аміт.

Для відеорозповіді бібліотекарі використали інформаційні ресурси з інтернету.Була підготовлена книжкова виставка.