Олександр Довженко назвав його особливим режисером, «одним на мільйон», Сергій Ейзенштейн персонально взяв Віктора Іванова у свою творчу майстерню. Кіномитця запрошував до себе на «Мосфільм» знаменитий режисер Іван Пир’єв. Але режисер свою кінодолю пов'язав з Україною.

Цікавим виявилось знайомство членів клубу « Бойова подруга» з українським кінорежисером, сценаристом, драматургом Віктором Івановим на кіновечорі «За двома зайцями» - кіношедевр Віктора Іванова», присвяченому його 110-річчю з дня народження у відділі мистецтв бібліотеки. Присутні вперше мали можливість переглянути улюблену культову кінострічку за однойменною п’єсою М. Старицького «За двома зайцями» українською мовою. Адже невдовзі після випуску у всесоюзний прокат 1961 року стрічку переозвучили російською мовою, і лише у 2013 році у кіноархівах Маріуполя віднайшли кінооригінал.

Відкриттям для присутніх стала неймовірна історія фільму, дорога до успіху якого була довгою та складною. Кінокритикою стрічку було названо «найгіршим фільмом 1961 року», але прем’єрний показ кінокомедії змінив її прокатну долю. Фільм Київської кіностудії мав шалений успіх у глядача, став народним і миттєво розійшовся на цитати. Проте, за життя Віктора Іванова стрічка ніякої премії так і не отримала. Тільки після смерті режисера картині 1999 року присудили Державну премію імені О. Довженка.

Перегляд глядачами відеосюжету «Згадати все: «За двома зайцями» допоміг перегорнути сторінки життя та творчості українського кінорежисера Віктора Іванова, у творчому доробку якого тринадцять кінофільмів, п’ять сценаріїв та популярні збірки оповідань та віршів для дітей.

Фрагменти відомих кінострічок «Пригоди з піджаком Тарапуньки», «Шельменко-денщик» , «Сто тисяч», «Ключі від неба», «Веселі Жабокричі», «Ні пуха, ні пера» продемонстрували талант комедіографа.

Книги, фото та статті, представлені на виставці-портреті, допомогли присутнім збагнути феномен долі і творчості кіномитця та акторів, що знялися в кінострічці «За двома зайцями».