Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва продовжує знайомити своїх читачів з багатогранною культурою Японії.

Одна з давніх японських традицій – довіряти свої почуття віршам. Перед входом у помешкання здавна підвішувалися дзвіночки, до яких кріпилися папірці з віршованими рядками, в яких були радість і горе, надія і відчай. Вірші – скрізь: і на картинах (какемоно), і на дерев’яних ляльках (кюкесі), і на рушниках, і на серветках. Японія - це єдина країна у світі, в історії якої існувало Міністерство поезії, країна, де при імператорському дворі протягом кількох століть були популярними поетичні конкурси, переможці яких нагороджувалися високими державними чинами, достроковим просуванням по службі тощо. Японська поезія - це поезія, що виростає із серця, це перш за все поезія почуттів, зворушливої любові до рідної природи, тонкого відчуття краси навколишнього світу.

29 листопада в читальному залі бібліотеки послухати кращі зразки японської поезії та дізнатися про особливості її жанрів зібралися юні читачі-учні колегіуму №16. Бібліотекарі підготували для них поетичний етюд «Поезія, що виростає із серця», під час якого підлітки почули те, що ще задовго до того, як на теренах Західної Європи задзвеніли пісні провансальських трубадурів, на далеких східних островах японські співці вже складали танка і хоку про любов і природу. Японські поети справедливо називають свою країну «країною пісні»- «ута-но-куні», адже в країні квітучої сакури маленькі поетичні шедеври трапляються на кожному кроці: вони викарбувані на гранітних брилах, установлених поруч з буддитськими храмами, поблизу історичних пам’яток, практично у всіх мальовничих місцях країни.

Бібліотекарі глибше розкрили один із головних жанрів японської класичної поезії – хайку та читали разом з учасниками зустрічі поезією Мацуо Басьо, Йоси Бусона, Кобаясі Ісси та інших. З цікавістю познайомилися читачі з літературою, яка була представлена на книжково-ілюстративній виставці «Мандруємо країною квітучої сакури».