Есеїстика Івана Андрусюка сповнена того віками усталеного "порядку речей", що властивий насамперед міфологічному мисленню. Здається, ось-ось із-поміж дубів і левів виринуть велети, - і вони справді з"являються, перевдягнуті в персонажів "Дубів і левів" - геніальних гончарів, малярів, поетів… І, як то й має бути в міфології, питання, поставлені на "п"ятдесяти сотиках землі" Івана Андрусяка, врешті-решт зводяться до одного, найголовнішого: що робить людину Людиною.