Історія Роксолани (Насті Лісовської) виписана не тільки визначними датами й подіями, а й зіткана із маленьких загадок та великих таємниць. Це одна з українок, яку примхи долі піднесли зі становища невільниці-рабині на найвищий щабель суспільної ієрархії – до султанші наймогутнішої на той час у світі Османської імперії.

Вітчизняна історіографічна традиція майже безапеляційно називає Роксолану Настею Лісовською, яка народилася близько 1505 р. у м. Рогатин на Галичині у сім’ї священика. 15-річною дівчиною Настю захопили в полон і продали до султанського гарему. Завдяки дивовижній красі, розуму та чудовому мелодійному голосу вона змогла підкорити собі серце султана Сулеймана I Кануні (Великого), прозваного Пишним або Законодавцем. Ця теорія ґрунтується ще й на імені під яким ця жінка стала відома, - Роксолана. Річ у тім, що роксоланами називалися давні кочові племена, які проживали на теренах в давні античні часи. Від них цю назву було перенесено на пізніших українців, а їхню країну інколи на середньовічних картах називали Роксоланією.

Образ Роксолани був оспіваний в українській літературі. Найбільш відомими із творів, присвячених цій видатній жінці, є роман Павла Загребельного «Роксолана», Осипа Назарука історична повість «Роксоляна», Сергія Плачинди і Юрія Колісниченка повість «Роксолана», Миколи Лазорського роман «Степова квітка».

Історичні джерела про Роксолану зібрав академік А. Кримський у книзі «Історія Туреччини» (К., 1924). 23, 24 квітня 2013 р. разом з учнями ліцею №17 м. Хмельницького в стінах обласної бібліотеки для юнацтва працівники відділу абонементу здійснили бібліомарафон по книгах вищезгаданих авторів. Заходи пройшли в атмосфері діалогу, дискусій, вікторин.