Один день бібліотеки:
40 нових читачів
450 відвідувань
35 нових надходжень
1300 книговидач
Про бібліотеку | Інформаційні ресурси | Колегам-професіоналам | Нова книга | Віртуальна довідка
 
 Електронний каталог
 Зведений каталог БХО
 Екологічний форум
 Наші спонсори
 Мистецька скарбниця
 До ювілею Т.Г.Шевченка

 
 Новини
 Виставки
 Конкурси
 Наша фотогалерея
 Зворотній зв'язок

Розпорядок роботи:
   Бібліотека працює щодня, крім суботи з 9 до 19 години. Неділя з 10 години. Останній день місяця санітарний.




mod sb vertikal
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Пам’яті Петра Прокоповича Карася

Відійшов у вічність патріарх літературної Хмельниччини, заслужений журналіст України Петро Карась.

Петро Прокопович був першим і, певний час, єдиним членом спілки письменників України на теренах нашого краю. Його юне, молоде слово полум’яніло любов’ю до рідного народу – змученого, зтероризованого колективізаціями, голодоморами, репресіями, війнами. Він – кревний син його, пройшов разом із ним тернистий шлях з низин до вершин. Вже після виходу на пенсію завершив своє епічне трикнижжя «Серце мусить боліти», в якому розповів про ту складну і тяжку епоху. Як стражденна дитина війни, мав від розбирання боєприпасів важку інвалідність – на все життя без ока й без руки. Але мав дух, що «тіло рве до бою»: успішно закінчив школу, здобув університетську вищу освіту, почав журналістську діяльність, став редактором обласної молодіжної газети «Корчагінець»…

Він став справжнім великим українським інтелігентом: вимогливим до себе й свого таланту, добрим і справедливим до людей, надійною опорою своїй сім’ї, родині, колективу. Скільком людям допоміг у житті, скількох підтримав у скрутні моменти їхніх доль. Він входив у поезію разом із шістдесятниками, його творчо підтримав, вже відомий тоді побратим по духу і перу, Борис Олійник, високо оцінивши і громадянську й інтимну лірику Петра Карася.

Перша його ластівка «Озоріння» засвідчила, що автор вміє образно мислити й запалювати читача вогнем свого тривожного палкого серця. До мене, юного, потрапила друга збірочка Петра Прокоповича «Два крила». Я був просто зачарований ліричними одкровеннями, - досі в пам’яті оті чисті, світлі, магічно-прості рядки:

«Як упала, як упала,

Золота зоря у воду,

Я купала, я купала,

Білі коси, білу вроду.

Білі коси, білі перса,

Де калина пахне біла,

Солов’їні тихі плеса,

Щастям, щебетом щеміли»…

Я не читав нічого подібного досі! Коли вже сам почав в 80-ті роки друкуватися, відвідувати обласне літературне об’єднання, мав щастя бачити і чути на зібраннях Петра Карася, він запросив принагідно завітати до нього в кабінет з новими віршами. Їдучи з Кам’янця в рідне Лугове через Хмельницький, зайшов до Петра Прокоповича. Закінчувався його робочий день і він запросив мене, студента-філолога, підвечеряти у ресторані з читанням віршів й розглядом їх. То був незабутній вечір спілкування з поетом-наставником, майстром поезії. «Бери, Володю, словники і читай їх перед сном, як художні книжки. Це тобі дуже допомагатиме у поетичній творчості. Читай книжки Бориса Олійника, твого знаменитого однофамільця, Василя Симоненка, Володимира Забаштанського, Леоніда Талалая, Вінграновського, Драча, Ліни Костенко. Шукай свій власний голос...».

Знаменита шістдесятниця Ірина Жиленко у своїй прецікавій мемуарно-денниково-епістолярній книзі «Людина святкуюча» згадує літературні семінари і, з-поміж інших молодих поетів, вирізняє подоляна Петра Карася. Він читав там вірші від землі, від кузні, від житнього колоса і згорьованих трудоднів матері-удовиці. Вже літній він напише зворушливу і щемну поему про матір – «Соломія».

Коли вдома у Петра Прокоповича ми заповняли анкети для Шевченківського комітету, він показав мені листи М. Г. Жулинського, академіка, директора інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Відгуки видатного українського літературознавця впевнили, що ми на вірному шляху.

Микола Григорович Жулинський високо оцінив і поезію і прозу Карася, висуненню посприяв Олександр Бакуменко, письменник, очільник Українського Фонду культури імені Бориса Олійника. Не вистачило декілька голосів для присудження премії, освяченої іменем Кобзаря, про якого Карась створив актуальну поему, друковану Б. Теленьком у газеті «Проскурів», яка згодом вийшла окремою книжкою.

У багатогранній творчості П. П. Карася чітко простежується ота червона лінія Кобзарева:

«возвеличу,

Малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло їх

Поставлю Слово».

Коли ми з Любов’ю Сердунич і Аллою Цюпак упорядковували й готували до друку всеукраїнський збірник «Нескорена нація», звернулися і до Петра Прокоповича. Він підказав, які вірші взяти, але особливо наголосив, щоб не оминути гостро-актуальний вірш про українське громадянство, де в паспорті немає графи «національність». Поет-громадянин гідно ніс естафету від Івана Франка, який зазначав, що:

«ти, брате, любиш Русь,

Як хліб і кусень сала

Я ж гавкаю щораз

Щоби вона не спала».

У віршах і поемах П. Карася про Україну історичну і сучасну стільки болю, стільки гіркої правди і синівського вболівання за її воскресіння, що це просто вражає.

Окрема вагома тема – пісенна творчість поета. До його 70-річчя – великий, могутній, пісенний, ювілейний, авторський вечір, організований і проведений Миколою Балемою, вірним співавтором, композитором, народним артистом, довголітнім керівником знаменитого ансамблю «Козаки Поділля». Лише за дві їхні крилаті пісні «Козацькому роду нема переводу» і «Україно, матінко моя» їх славні імена вписані золотими літерами на скрижалі української культури.

Петро Карась був гнівним до ворогів давніх і сьогочасних. І публіцистичним словом і поетичним осмислював гіркі уроки історії. У поемах про Мазепу, Петлюру – болісні роздуми про тернисті шляхи України…

Є звання в Україні «народний художник». П. П. Карасю можна було б заслужено присвоїти звання «Народний поет України». Навік залишаються книги, з яких промовляє його сумління, його душа…

Володимир Олійник,

поет, лауреат міської премії ім. Б. Хмельницького

 

© 2019 Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва
тел. 65-85-16, 70-27-40,
e-mail: oub@ukr.net
Наша адреса: 29013,
м. Хмельницький, вул. Соборна,33
Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона